Друга хвиля фемінізму (кінець 60-х років XX ст.) пропонує нове, розширене розуміння нерівності. Активісти та дослідники вважають, що несправедливість не зводиться до сфери легального, але корениться у самому суспільному устрої, у тому, як чоловічі та жіночі досліди організовані соціально.

Феміністки третьої хвилі вважали, що необхідні подальші зміни у стереотипах, зображенні в медіа та позначення жінок у мові. Ідеологія третьої хвилі фокусувалася на більш постструктуралістській інтерпретації гендеру та сексуальності.

Перша хвиля фемінізму – Період феміністської активності та думки в XIX і початку XX століття у всьому Західному світі. Основну увагу приділяли правовим питанням, передусім забезпеченню права жінок голосувати.

Друга хвиля фемінізму – Етап розвитку феміністського руху з 1960-х до початку 1990-х років.