Якщо гемангіома росте на нескладній анатомічній ділянці тіла і вона не обмежує життєво важливі функції (наприклад, гемангіоми на руках, ногах, тулуб), то необхідності в лікуванні немає. Якщо ж вони швидко ростуть на складних критичних ділянках, їх необхідно лікувати, щоб уникнути ускладнень.

Причини появи гемангіом остаточно не вивчені. Згідно з однією з теорій, клітини ендотелію, що розрослися, можуть бути залишковими ембріональними клітинами. Інше припущення полягає в тому, що гемангіома починає рости внутрішньоутробно за умов хронічного нестачі кисню.

Найбільш поширеним методом лікування гемангіом є променева терапія, за якої використовується потужне рентгенівське випромінювання, яке знищує клітини пухлини. Дослідження показали, що високі дози променевої терапії дозволяють не лише зупинити зростання пухлини, але і значно знизити болючі прояви.

Пухлина добре помітна у новонародженого відразу, іноді вона проступає протягом перших трьох місяців життя. Гемангіома бурхливо збільшується до 6-ти місяців, пізніше її зростання сповільнюється. Найчастіше уражається волосиста частина голови, обличчя, особливо повіки, ніс і щоки, спина, статеві органи, рідше кінцівки.