Шок – це стан гіпоперфузії органів з витікаючою клітинною дисфункцією та смертю. Механізми можуть включати зниження об'єму циркулюючої крові, зниження серцевого викиду та вазодилатацію. Симптоми включають зміни психічного стану, тахікардію, гіпотонію і олігурію.
Шок стан організму, що супроводжується порушенням життєво важливих функцій (наприклад: анафілактичний, больовий, гіповолемічний, інфекційно-токсичний, кардіогенний, посттравматичний, посттрансфузійний, септичний, травматичний).
Діагноз «шок» ставлять за наявності у хворого наступних ознак шоку:
- зниження артеріального тиску та тахікардія (при торпідній фазі);
- занепокоєння (еректильна фаза за Пироговим) або затемнення свідомості (торпідна фаза за Пироговим);
- порушення дихання;
- зменшення об'єму сечі, що виділяється;
Багато дослідників писали про феномен культурний шоку. Вони схильні виділяти чотири стадії — медовий місяць, переговори, пристосування та адаптація.